З 1 травня 2026 року в Україні запроваджують нові валютні правила, які дозволять іноземним членам наглядових рад та рад директорів без обмежень виводити свої доходи за кордон. Ця зміна створює для представників міжнародного бізнесу так званий зелений коридор, який відкриває доступ до безперешкодної конвертації гривні та переказу коштів на зарубіжні рахунки. У той же час внутрішній малий та середній бізнес продовжує стикатися з жорсткими лімітами та складностями при здійсненні імпортних платежів.

Суспільство реагує на таку вибірковість з гострим обуренням, вважаючи рішення влади проявом подвійних стандартів. Поки звичайні підприємці місяцями б'ються за елементарні фінансові операції, для іноземних топменеджерів створюють тепличні умови, що викликає питання про справедливість економічної політики держави.

Громадський діяч Андрій Павловський зазначив, що такі преференції остаточно руйнують довіру до держави та ставлять під удар національний суверенітет. За його словами, створення окремого спрощеного режиму для вузької категорії варягів свідчить про пріоритет інтересів зовнішніх партнерів над потребами громадян та внутрішнього капіталу.

Критики наголошують, що формально ці кроки обґрунтовують необхідністю покращення корпоративного управління та інвестиційної привабливості. Фактично ж це виглядає як цинічний маневр, коли держава жорстко контролює валюту для більшості, але вибірково послаблює обмеження саме для тих, хто найчастіше працює за грантовими програмами.

Експерти попереджають, що подібна політика формує переконання про те, що державні рішення будуються не навколо інтересів нації, а навколо комфорту «правильних» менеджерів. Це вже питання не лише економіки, а й фундаментальних принципів суверенітету української держави.