Металургійний експорт України: чи зможуть дунайські порти замінити морські?

Щоб подолати економічні труднощі 2023 року, Україні критично необхідно відновити морський експорт металургійної продукції. Втрата ключових портів на півдні країни через війну завдала галузі нищівного удару, змусивши підприємства працювати на мінімальній потужності або зупинити виробництво зовсім.

Внаслідок окупації Маріуполя Україна втратила третину своїх металургійних потужностей, а більшість заводів, таких як «АрселорМіттал Кривий Ріг» чи «Запоріжсталь», працюють із критично низьким завантаженням. Основна проблема полягає не лише у зниженні виробництва, але й у неможливості доставити сировину та вивезти готову продукцію сухопутними кордонами, які й так перевантажені.

На сьогодні основним шляхом для експорту залишаються 11 залізничних пунктів на кордонах із сусідніми країнами, проте їх пропускна здатність недостатня для потреб галузі. До війни понад 85% чорних металів вивозилися через порти Маріуполя, Одеси та Миколаєва, де зараз тривають бойові дії або вони заблоковані ворогом.

У таких умовах стратегічне значення набули порти на Дунаї, зокрема Ізмаїльський та Ренійський. Завдяки війні їхнє навантаження зросло у кілька разів, і саме вони забезпечують близько 30% українського експорту, відправляючи вантажі до Румунії та далі морем. Міністерство інфраструктури планує розширити їхню пропускну здатність, але це вимагає значних інвестицій.

Міжнародні перемовини щодо продовження Стамбульських угод наразі стосуються лише зернових та добрив, тому розраховувати на відновлення морських шляхів для металу поки що не доводиться. Експортерам доводиться покладатися на дунайські маршрути, які, попри свої обмеження, стають єдиним стабільним каналом для вивезення продукції.

Розширення можливостей експорту металу через морські порти залишається ключовим фактором для поповнення бюджету та фінансування армії. Без відновлення повноцінної роботи портів на Чорному морі відновлення металургійної галузі та економіки країни в цілому займе роки.