Штучні канати, що використовуються на морських суднах, виявилися потужним джерелом забруднення океану мікропластиком. Нове дослідження показало, що щороку з них у воду потрапляють мільярди дрібних частинок, що становить серйозну загрозу для морської екосистеми.

Науковці з Плімутського університету порівняли різні типи синтетичних мотузок, які застосовують у морській промисловості. Вони оцінили вплив ворсу, ступеня зношеності та матеріалу на кількість виділеного пластику. Виявилося, що навіть нові канати щометра випускають близько 20 фрагментів, але ситуація різко погіршується з часом.

Знос мотузки значно прискорює процес розпаду пластику. Канати, що служили понад два роки, виділяють у середньому 720 фрагментів на метр, а експлуатовані десять і більше років — до 760 частинок. Довжина таких канатів під час риболовлі може сягати 220 метрів, що робить загальний обсяг викидів колосальним.

Особливу небезпеку становить динамічне навантаження. Моделювання показало, що постійне натягування каната, наприклад, при витягуванні човна, значно збільшує кількість мікропластику. 50 метрів нового каната виробляють від 700 до 2000 шматочків, тоді як аналогічна довжина старого каната може виділити до 40 тисяч фрагментів.

Ці дані свідчать про необхідність перегляду підходів до використання синтетичних матеріалів у морській галузі. Без впровадження нових технологій або заходів щодо заміни зношених канатів забруднення океану мікропластиком продовжуватиме зростати, впливаючи на життя морських організмів та здоров'я людей.