Нові астрофізичні дані, отримані завдяки гравітаційно-хвильовій обсерваторії LIGO, дали серйозний поштовх теорії про те, що наш Всесвіт може бути голограмою. Це відкриття підтверджує ключове припущення покійного фізика Стівена Гокінга щодо поведінки чорних дір, яке раніше залишалося лише математичною гіпотезою.

Центральна ідея теорії полягає в тому, що площа поверхні горизонту подій чорної діри ніколи не зменшується, а лише зростає. Спостереження за злиттям двох чорних дір, що відбулося на відстані 1,3 мільярда світлових років, показало: площа нової утвореної діри дійсно перевищує суму площ горизонтів подій двох вихідних об'єктів. Це стало першим експериментальним доказом, що підтверджує розрахунки Гокінга.\n Голографічна теорія пропонує революційний погляд на структуру реальності. Вона стверджує, що звичний нам тривимірний простір і час можуть бути проекцією інформації, закодованої на двовимірній поверхні. У випадку з чорними дірами це означає, що вся інформація про об'єкти, що в них потрапили, зберігається не в об'ємі, а на площі їхнього горизонту подій, подібно до того, як голограма містить об'ємне зображення на плоскій поверхні.

Фото до матеріалу: Чи є наш Всесвіт голограмою? Нові дані підтверджують теорію Стівена Гокінга

Якщо ця теорія вірна, то час може виникати з голографічної проекції, що складається з квантових бітів. Це змінює наше розуміння Великого вибуху: він міг стати не просто початком розширення, а моментом появи знайомих нам законів фізики та самого часу. Гравітація та квантова механіка, які довгий час вважалися несумісними, у цій моделі стають різними описами однієї й тієї ж реальності.

Попри успішне підтвердження теорії зростання чорних дір, вчені досі не знають, як саме виглядає мікроскопічна структура, що зберігає цю інформацію. Питання про те, чи є чорні діри справжніми голограмами, і як саме працюють їхні квантові кубіти, залишається відкритим. Майбутні спостереження за космосом мають дати відповіді на ці фундаментальні запитання.

Фото до матеріалу: Чи є наш Всесвіт голограмою? Нові дані підтверджують теорію Стівена Гокінга